Віктор Лагоза

Байки

Діра та циркуляри

В гаю прорвало навесні загату,
    Немов би й не значна діра —
За день водиці витікає з піввідра.
Забить кілок, землі жбурнуть лопату —
        Не хитра справа і проста.
        Та ба! У Лева
        На обліку лише дерева.
        Лопати ж — у Крота.
Земля, що в ділі цім основа,
        Здавен Волова.
І хоч єднала щира дружба їх,
Хоча й ходили в гості часом в плавках,
    Але всі троє, мов на гріх,
    Служили в різних главках.
    — Та що для мене той кілок!.. —
    Куйовдить Лев кошлату гриву. —
    Я ними завалити можу ввесь ярок,
    Та дайте ж директиву!..
    І Кріт не відстає,
    На носі маца окуляри:
    — Лопати в мене є,
    Але потрібні ж циркуляри.
    — Землі?..—  наморщив лоба Віл, —
    Беріть хоч тонну. Але спершу
    Одержать з главка маю я депешу.
А там — валіть, хоч в МАЗ, хоч в ЗІЛ.
    Не вийшло діла з того дива?
        Ні-ні, прийшли
    Депеша, циркуляр і директива,
    Та... адресатів не знайшли,
        Бо без води
    Не довго ждать було біди —
Зостались роги, окуляри та кошлата грива.
Джерело:
Віктор Лагоза. Вередливий слимак: байки та гуморески. – Харків: Прапор, 1973 . – 65 с.