Віктор Лагоза

Байки

Брунька та лісник

Хвалилась Брунька, аж тіпачка била:
    — Я розпущусь в таку красу,
Яку затьмить не зможе жодна сила!..
    Я вродою своєю радість принесу!..
    Із мене буде Дуб.
— Та не хвались, а то урветься жила, —
    Нагнув лісник до Бруньки чуб. —
Від похвальби далеко ще до діла.
    У ній захована біда —
Твоя сестриця стать Березою хотіла,
    А вийшла з неї Лобода.
Джерело:
Віктор Лагоза. Вередливий слимак: байки та гуморески. – Харків: Прапор, 1973 . – 65 с.