Валентин Лагода

Накрили

У колгоспі ранком сяйним
Заявились «дикуни»,
До дощів покрити стайню
Підрядилися вони.

— Тільки грошики на бочку! —
Заявили голові.
…Появились огірочки,
Два барила, ярки дві.

День угоду обмивали,
А тоді, немов на сміх,
Трохи щось помайстрували
І — як вітром здуло їх!

Голова ж (і це не плітки!),
Як покрити (бо ж — тюрма!)
Вже не стайню ту,
А збитки,
Досі голову лама.