Леонід Куліш-Зіньків

Дерев’яне ім’я

— Мене жінка величає
Ім’ям дерев’яним.
— Як це, куме, бути має?
— Поясню, Дем’яне.
Коли мав я років тридцять,
Говорила Люба,
Що стрункий я і здоровий —
Подібний до дуба.
А сьогодні, оцим ранком,
Без пишної мови
Нагадала: «Ти, Іванку,
Мов пеньок дубовий!»
Джерело:
Куліш-Зіньків Леонід. Ковтьвертована валюта : Вибрані твори / Леонід Куліш-Зіньків; Ред. Юрій Береза, Худ. Павел Шуляк. - Рівне : Вид-во "Азалія", 2002. - 112 с. : портр, іл.