Василь Кравчук

Як бути

Батько хворий, ледве дише.
Геть здоров’я підвело.
Тож листа синкові пише:
— Їдь негайно у село!

Син приїхав і зітхає.
Вже в селі не був давно.
То на батька поглядає,
То надвір через вікно.

— Не журись, — втішає тато
Дороге своє дитя. —
Всім прийдеться помирати,
Так збудовано життя.

— Правду мовите, татусю, —
Кинув погляд син з-під брів. —
Я про те лише журюся,
Як продати хату й хлів.