Василь Кравчук

Ціна любові

Збудував Кіндрат хатину
І привів туди Галину.
Ще й сказав їй: «Будем жити.
Буду вік тебе любити».

Є і хата, і садочок,
Народився ще й синочок.
Все навколо йшло на лад, —
Та змінився сам Кіндрат.

Бо весною в нього знов
Розцвіла нова любов.
Залишив свою хатину
І до Зіни перейшов.

Хай не сердиться Галина,
Бо любов — то є любов.
Щоб не кривдити і Зіну,
Збудував і їй хатину,
Посадив новий садок...
Народивсь новий синок.

Все як треба, все як слід.
Жити можна сотню літ.
Тільки ж знову переміни —
Перейшов Кіндрат до Ніни,

Бо з’явились почуття
Вже тепер на все життя.
Я недавно стрів Кіндрата:
Знов Кіндрат будує хату.

Підшукав для себе пару —
П’яту жінку взяв, Тамару.
Доля гірка жде Кіндрата —
Доживатиме без хати.
Джерело:
Кравчук В. І. Ціна любові: Гумористичні вірші. — К.: Рад. письменник, 1990. — 127 с.