Василь Кравчук

Любов над морем

Вони зустрілись біля моря:
Рука тремтіла у руці.
У нього серце дуже хворе.
А в неї в нирках камінці.

Він шепотів їй ніжно й чуло:
— Найкраща ти на весь курорт.
А в мене жінка, мов акула... —
Вона ж йому: — А мій, мов чорт...

— Тепер твоїм довіку буду.
— І я твоя навіки теж... —
Якщо немає в світі чуда,
То і нема в любові меж.

Не молоденькі вже обоє.
І в нього, й в неї є сім’я.
Цвіте любов під шум прибою.
І чутно шепіт: «Ти моя...»

У нього серце дуже хворе.
У неї в нирці камінь всох.
Не вистачає їм на морі
Одного каменя — на двох.
Джерело:
Кравчук В. І. Ціна любові: Гумористичні вірші. — К.: Рад. письменник, 1990. — 127 с.