Не додрімавши навіть ночі, Спішать рибалки на ставок! А рибу наче хто наврочив — І не хитнеться поплавок. — Кінчаймо, мабуть, ловлю, Гнате. — извався врешті-решт Кузьма. — Це місце чортове, прокляте, Тут і рибиночки нема. Від злості Гнат у воду сплюнув: — У тебе зник рибальський хист. Посидь-но трохи, може, клюне Хоча б карась-ідеаліст. — Ну-ну! — повів Кузьма бровою. — Скажу тобі я, куме, зась! Ідеалісти ми з тобою, А реаліст — отой карась.