Фінал

Навесні здуріла Муха
(Чи й була вона така?).
Полюбила цокотуха
Колорадського жука.

Жук старався заробити —
До картоплі взяв підряд.
Та не встиг живіт набити,
Як набрів на хімікат.

Цокотуха вмить збагнула,
Що тікати їй пора.
Від Жука того чкурнула
Й покохала Комара.

А Комарик здох, нещасний.
Прийняла його земля.
Тож вдова його тим часом
Вийшла заміж за Джмеля.

Джміль старавсь, літав щодуху,
З квітів мед щодня носив.
Та застукав з Гедзем Муху —
Кляту жалом пригостив.

Довелося здохнуть Мусі,
Хоч гадала — пронесе.
Цокотусі — по заслузі!
От і все...