Вертлявий Цуцик, Вигнувшись, як тхір, Попід парканом прошмигнув у двір І Півневі гукає:— Лізь за мною! Учися гнутись — знадобиться у житті... А Півень: —Ні. Ти — низом, я —горою. Махну крильми за звичкою старою. Не звик я повзати на животі.
