Степан Гриценко

Смерть бібліофіла

Петра-невдаху друзі хоронили.
Отак сконати доля надала ж:
Не старість, не хвороби підкосили
Зваливсь на нього уночі стелаж.

— Прощай, браток! — Семен сльозаво кинув. —
Усе життя ти ці книжки збирав
І, як герой, під ними ти загинув,
Хоч... жодної із них не прочитав!
Джерело:
Степан Гриценко. Кіт і прогрес. – Бібліотека «Перця», №348. – К:«Радянська Україна», 1989