Гуло весілля. Плаче мати: — Як тяжко це перенести, Була ж ти, доню, завжди в хаті, Тепер мене... ли-ша-єш ти!.. Зять спалахнув: — Якого біса? Щоб я не бачив сліз в цей час! Не плачте марно, через місяць Вона... повернеться до вас!
