Степан Гриценко

Неждані гості

Дормидонт на лотерею
Виграв «Запорожця».
— Ось тепер вже в Крим поїдем! —
Мовить жінці Фросьці.

— Щось таке дурне ти мелеш! —
Жінка розходилась. —
Кудись їхати на море!
Та чи я сказилась?

Чи вже зовсім я у тебе
Розуму не маю?
Дома хата, дома діти
І свиня в сараї...

Хочеш їхати до моря —
Їдь один блукати,
Та за тиждень повертайся
До своєї хати.

Ось на цьому ми з тобою
Кінчим суперечку.
Та дивися, сивий дурню,
Не стрибай у гречку!

— Та яка там, жінко, гречка!
Там не ті простори:
Там ні поля, там ні лісу,
Там саме лиш море...

Дормидонт став потихеньку
Рихтувать машину.
Підчепив куму Марусю
І... гайда до Криму.

Поселилися у Ялті,
Вина попивають...
Та спокійно біля моря
В парі загоряють.

Вже два тижні проминуло.
Дні стоять погожі:
Чорні стали кум з кумою,
На індусів схожі.

Раз сидить кум на пісочку
І очима глипа:
Бачить — берегом Фросина
Йде з якимось типом.

Міні-юбка на дружині,
Зачіска — «лопата».
З нею в чорних окулярах
Парубок вусатий.

Муж до Фроськи підбігає:
— Що це за нещастя?
З ким ти діточок лишила,
Била б тебе трясця?!

Що за тип з тобою, жінко?
Ти ж не дівка — мати!
І чому вчепивсь за тебе
Цей піжон вусатий?..

Кавалер зняв окуляри
І відклеїв вуса.
Дормидонт присів, бо був це
Чоловік Марусин.
Джерело:
Гриценко, С. П. На веселій хвилі / С. П. Гриценко. Гуморески ; Жарти ; Смішинки . — К. : Рад. письменник, 1973. — 59 с.