Володимир Грабоус

Байки

Авторитетний Дзвін

Коли невтомний
У труді Онисько
Завзято билом калатав,
То Дзвін
Бундючився:
— Який у мене голосисько!
Таж він
Дзвінкою стоголосою
Луною
Розноситься
В селі.
Всі слухають мене —
Дорослі і малі,
Втішаються щоденно
Мною. —
Та ось Ониська
Десь не стало —
І Дзвона
Наче Й не бувало.
— Чому не чуть відлунь
Дзвінких?
Чому мочить він,
Як амеба? —
...Немає рук людських,
Які його
Підносили до неба.
Джерело:
Баранячий фасад: Гумор та сатира /М. Білецький, Є. Васильченко, В. Грабоус, П. Сиволап. — К.: Рад. письменник, 1989. — 206 с.