Павло Глазовий

Про красу і силу

Розпачливий монолог

Є у мене телевізор,
Дуже гарна штука!
Тут і фільми, тут і п’єси,
Тут тобі й наука.
Увімкнув оце недавно —
Немає картини.
Сидить диктор, розказує
Останні новини,
Скільки вироблено сталі,
Чавуну і коксу.
Потім стали показувать
Змагання по боксу.
Мене така передача
Зразу ж захопила,
Бо кажуть же, фізкультура —
То краса і сила.
Вийшли, значить, два боксери.
Обидва здорові.
Кулаки в обох — неначе
Гирі двопудові.
Один майстер заслужений,
Другий — майстер просто.
Один важить сто п’ятнадцять,
Другий — дев’яносто.
У вищого руки довгі,
Як оті голоблі.
Видно м’язи, мов під шкіру
Хтось напхав картоплі.
Нижчий руку високому
Потиснув, як другу,
А той тиць йому під носа
Свого кулацюгу!
Закрутились, завертілись
На вузькім помості.
Гатять в груди кулаками,
Аж тріщать їм кості.
А між ними третій біга,
Худющий, мов тюлька.
Він у них якийсь начальник,
Бо в зубах свистюлька.
Саме таке зачухане,
Навіки пропаще,
А боксерам показує,
Куди бити краще.
Бились, бились, потомились,
Перестали биться.
Телевізор показує
Крупним планом лиця.
Одне око геть запухло,
Друге — ледве бачить.
Це така у них, виходить,
Краса й сила, значить.
Відпочили, затаскали
Руки в рукавиці.
Той, що нижчий, як торохне
Вищого по пиці!
Ну, а вищий як посуне
На нього в атаку,
Як підскочить та як двине
Прямо у мордяку!
На додачу як погладить
Кулаком голівку...
Той хитнувся, став на брови
І впав на долівку.
Отак прямо і гепнувся,
Наче лантух проса.
Іскри з нього полетіли —
І з очей, і з носа.
Сидить, бачу, міліція
Між людьми у залі
І спокійно поглядає,
Що то буде далі.
Не бажають лізти в бійку,
Бережуть мундири.
А свистюлька став та й лічить:
— Раз, два, три, чотири...
Лежить збитий на підлозі,
Ногою не дриґне,
А той лічить та дивиться
Чи він скоро ґиґне.
А той, що збив, стоїть собі
Та з кимось базіка...
За віщо ж ти, спитать його,
Побив чоловіка?
Він же тобі поклонився
І руку потиснув,
А ти його, як довбнею,
По кумполу свиснув.
Дадуть тобі якийсь кубок
За те, що так свиснув.
Тобі глечик, а у нього,
Може, череп тріснув.
Як він дітонькам покаже
Розбиту мордяку?
Вони ж будуть труситися
Три дні з переляку.
Фізкультура, фізкультура!
Що ти наробила?
Оце така краса з тебе,
Така з тебе сила.
Джерело:
Павло Глазовий. Гуморески. Старі й нові: книжка для дорослих (і кілька жменьок дітям) – Вид. 3-тє. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. – 336 с.