Мжичка сіється густа, Сумно кряче галка. Біля річечки сидить З вудкою рибалка. Мимо нього шкандиба Тітонька знайома. — І чого тобі, — пита, — Не сидиться дома? Мокрий ти увесь, як хлющ, Холоднеча люта... А у роті в тебе флюс, Вся щока роздута. А рибалка усміхнувсь, Рот прикрив рукою: — Це не флюс. Я черв’ячків Грію за щокою...
