Ода пішоходу

Не потребуєш ти бензину,
Ні дефіцитних запчастин,
На бази й автомагазини
Не тратиш вільних ти годин.

Хоча і можеш ти легенько
Лише від слова завестись,
Та по дорогах поганеньких
Не зобов’язаний трястись.

Ти не забруднюєш природи,
Як гази вихлопні машин,
Тобі відкриті для походів
Стежки аж до гірських вершин.

Хоч з незнайомкою не можна,
А ви цілуєтеся, то —
Це не аварія дорожня,
Не поцілунок двох авто.

І не страшний тобі інспектор,
І не боїшся ти ДАІ.
Тобі — веселки в небі спектр,
Тобі співають солов’ї...

За це тобі не тільки оди —
Симфонії складати слід,
Прекрасний витворе природи,
Якому ймення— пішохід!