Анатолій Гарматюк

Бажання Гната з управлінського апарату

На службу справно Гнат ходив,
Там в основному мух ловив.
І за столом йому якось
Сон дивний бачить довелось.
Це ж треба! Снилося йому,
Що на роботі... ловить мух.
— Яка нудьга... — він застогнав,
Коли найбільшу упіймав.
Та раптом... Що за дивина!
Жіночим голосом вона
Сказала:
—Відпусти на волю,
Бажання три твоїх вдоволю! —
І Гнат, відчувши — щастя близько,
Спитав:
— Не брешеш? Дай розписку! —
Дала розписку муха вмить,
Що два бажання вдовольнить.
— Чому лиш два? — Гнат не збагне.
— Бо вдовольнила вже одне.
— Який тупак я! — скиглить Гнат. —
Розписку взяв, як бюрократ.
Душа ж бо ось чого хотіла:
На березі морському вілла... —
І радо Гнат відчув умить:
У власній віллі він сидить.
Не вілла — диво мармурове!
На море з неї вид чудовий,
Навколо — сад, в нім — водограй.
Радій красі, відпочивай!
Оглянувши і віллу, й сад,
Розлігся на травичці Гнат.
Мугикнувши якийсь мотив,
Сказав:
— Зроби ще, мухо мила,
Щоб я нічого не робив,
А гроші щоб мені платили... —
І зникли море, вілла, сад —
Десь інде опинився Гнат.
Огледівсь, перевівши дух:
Сидить на службі, ловить мух.
Джерело:
Веселий ярмарок: Гумор та сатира. – К.: «Рад. письменник», 1989. – Вип. 7 / Упоряд. Ю.І. Цеков. – 1989, – 459 с.