Володимир Дугар

Довела

— Ось не брешіть, — кричить Параска, —
Таке не прийде навіть в сон,
Щоб я коли хоч раз посміла
Смердючий гнати самогон.
Та коли б так було насправді,
В тюрмі сиділа б вже давно.
А то ж у мене ще й начальство,
Буває, п’є і хвалить. О!
Джерело:
Вусаті діти: байки, гуморески, усмішки, жарти, епіграми літературні пародії, сатиричні рядки. — Харків : Прапор, 1974. — 207 с.