Вернувся чоловік додому — Працює він комірником, Упав у сінях на солому, Ледь повертає язиком. Дружині каже: — Наш Івашко Роботу кинув. Ну і псих... Було, все скарживсь: — Дуже важко. Бо я тягну один за всіх. Комірники ж тепер в одвіті! Крути мізками сяк і так. Тягти за всіх — це треба вміти... А він, як видно, ще простак. Я не дурний, на радість люду Не учиню подібний гріх, Комору кидати не буду, Хоч і тягну один за всіх!
