Михайло Білецький

Не та молодь

У автобусі бабуся минуле згадала:
— Що не кажіть, наша молодь
Культурною стала.
Пригадую...
Починала
Саме дівувати,
То увечері, бувало,
Хоч не виходь з хати!
Гриць чатує біля ганку,
Петро в сільбуд кличе,
А Омелько до світанку
Під вікном стовбиче...
Тим причепам окаянним
Я згубила лік!
А тепер...
Навіть не гляне
Ніхто у мій бік!
Джерело:
Баранячий фасад: Гумор та сатира /М. Білецький, Є. Васильченко, В. Грабоус, П. Сиволап. — К.: Рад. письменник, 1989. — 206 с.