Олесь Жолдак

Триптих про весілля

В щасливім Поділлі Справляють весілля! Село моє — мов писанка... Джмелі над квітами гудуть. Кирило Курашкевич
I Село прегарне на Поділлі, Неначе писанка село. В зелених вербах поросло, А ген — шосе і вишні білі. Тополі зводяться довкола, А на горі — середня школа, Неначе диво. А довкруг Тече собі Південний Буг... II Село розлоге на Поділлі. Регочуть солов’ї на гіллі, Джмелі над квітами гудуть... А до Кирила люди йдуть І пісні прядуть, Все обійстя картузиться. Йдуть у два ряди І баби, й діди — Стоголоситься вулиця. Іде жених із молодою, Ступає певною ходою, Коса до пояса звиса... Лунає здравиці яса! А на столах — багато їжі, Духмяний мед і соки свіжі, І калачі, і коровай, І чахохбілі, й деваляй... Сиди і весело гуляй! Сидить щаслива молода. Оксен днювалить, тамада. А поруч — Настя і Килина, Хома, Явдоха і Калина. Сільський філософ дід Олекса Рубає свіжого біфштекса. Довкола гомін, жарти, сміх — І соку випити не гріх!.. У епіцентрі — сам Кирило, Віршових триптихів мірило, Серед присутніх без упину Хоралить вірші про Горпину. Врочисто дядько Никодим Гукає «гірко!» молодим! III Над Бугом тихе надвечір’я. Гуде, музичиться подвір’я. У березневу заметіль Танцює ямпільська артіль. Нема Кирилові спочинку, Органить зі свого ужинку, Немов горохом б’є об стінку: — Розгубив думки по бруку І докупи не зведу. Хапонув на скору руку «Пізнє яблуко» в саду... Ой гук, мати, гук, Зелененький гаю, Без ніяких творчих мук Мислі позбираю, Аби швидше із рук Промайнуло у друк!.. ... Весілля напнуто вітрила. Питають: що то за дива? — То в Курашкевича Кирила Виходить заміж ланкова...
Джерело:
Веселий ярмарок: Гумор та сатира. – К.: «Рад. письменник», 1983. – Вип. 5 / Упоряд. Ю.І. Цеков. – 1987, 383 с., іл.