Анатолій Янченко

Пацюк

В утепленій норі Пацюк ледачий
Лежав
      і солодко дрімав.
Та все ж таки почув — неначе
Хтось істерично запищав.
Прислухався — пищала Миша:
«Пі-пі... Рятуйте від Кота!..
Я ледь біжу... Я ледве дишу...
Він одірвав мені хвоста...
Ну змилуйтесь, пустіть у нірку...
Я... я... осліпла вже від сліз...»
Пацюк на це: «Мені й без тебе гірко,
Я сам сюди заледве вліз.
Замовкни, не пищи, терпіть не можу шуму!»
...А Кіт тим часом Мишу схрумав.

Один колега мій по всіх газетах пише,
Що він в лихі часи не скривдив навіть Миші.
Ну а про те, що міг би й захистить, — мовчить.
Чому? Бо він о тій порі
Відлежувався, як Пацюк в норі.
Джерело:
Веселий ярмарок: Гумор та сатира. – К.: «Рад. письменник», 1989. – Вип. 7 / Упоряд. Ю.І. Цеков. – 1989, – 459 с.