Симпатія

— У копанку до нас прибилась Жаба,
Я прожену її, — сказав Козі Баран. —
Ти бач, страховисько! Нахаба,
Потвора дивовижна і незграба:
Очиська, мов баньки, живіт, як барабан…
— Дурний, — Коза йому, — цю Жабку невеличку
Не проганяй: корисна.
                                 — Чим, скажи?
— А тим, що очищає нам криничку.
    Подякувать їй ліпше поспіши.
— За чим затримка? Тільки накажи!
Біжу... симпатії я викажу їй щирі:
«Живи, — так бекну їй, — сто літ із нами в мирі!»

Симпатія — річ проста в Барана:
    На вигоді грунтується вона.