Микола Тищук

Байки за сюжетами Людвіга Гольберга

Корабель на Місяці

    Пустила Мавпа плітку.
Що буцім Корабля на Місяці нерідко
    Вона розпізнавала чітко.
От всі діждатись Місяця зійшлись,
Вглядаються, як у найперше диво.
Дивилися і рівно, й криво,
Проте ніхто нічого не добивсь,
    Ба навіть Рись.
Цей гострозорий звір дививсь-дививсь —
    Ніякий Корабель там не з’явивсь.
— Брехня, — рішили, — це лише в уяві хворій
    У Мавпочки-вигадниці бува.
    То, мабуть, витівка нова,
    Яких у Мавпи — море!.. —
При цих словах заворушився Слон
(Він в лісі визнававсь, як мудрий Соломон).
Чи то йому здалось, чи прагнув більше слави,
Та факт, що він озвавсь до звірів спроквола:
    — На Місяці я бачу щось цікаве...
    О-о!.. Корабель! Оце діла-а!..
    Посудина, скажу вам, немала.
    Ану пильніше розглядайте!
Та не вертіться тут і не моргайте.
Ну, що? — Та що: я бачу. Ох, краса!
— Я теж! — І я! — Сліпі були раніше...
— Отож-бо — розглядати слід пильніше.
    — Та це не Корабель, а чудеса!.. —
І навіть Кріт сліпий побачив угорі
    Не тільки щогли — якорі.

Якщо вже мудрим визнали кого —
Приймуть за правду видумки його.
Джерело:
Тищук М. Ф. Пес і мікрофон: Сатира й гумор. Біогр. довідка: с. 61. — К.: Рад. письменник, 1985. —63 с.