Іван Сварник

Байки

Хитрий Вовк

Обирали Вовка:
Всі сказали «за!» —
Голосує проти
Лиш одна Коза.
— Ти здуріла, бабо:
Він же тебе з’їсть,
Роздере, як жабу, —
Знаєш вовчу злість!
А Коза — сміятись:
— От ви диваки!
Чи мені боятись
У мої роки?
Я худа, як тріска,
М’ясо — мов ремінь,
А коли і стріска,
То йому амінь!
...По фатальній днині
Пролетів аж рік.
Не одній тварині
Вкоротився вік...
А Козі — абищо,
Цілою була!
Навіть в «Лісгазеті»
Вовка протягла.

Щось тут набрехали?
Щось воно не так?..
А ви що, гадали:
Вовк такий простак,
Не читає преси,
Не бува в кіно?
Хами-неотеси
Вимерли давно.
Вовча мудрість — сила!
Досвід добре вчить:
Не чіпай рогатих —
Їж, котре мовчить!
Джерело:
Іван Сварник. Грицько на груші. – Бібліотека «Перця», №281. – К.: «Радянська Україна», 1984