Микола Старовойт

«Дружба»

— Чи я знаю Калістрата?
Ну ще б пак! Як свого тата!
Це душа — не чоловік.
З ним прожити можна вік,
Не погиркавшись ні разу.
А як він прийшов на базу,
Все змінилося тут вкрай,
Не життя настало — рай!
Калістрат — не бюрократ,
Він, неначе рідний брат,
Помогти вам завжди рад,
Зробить все він акурат.
Дефіцитну і хорошу
Річ для вас потрібно? Прошу!
Калістрату я шеп...
— Ну!
Розтрата?
В Калістрата?
Гм! Так я ж хотів сказати:
Якщо глянути до ладу,
Все це в нього для параду!
А насправді Калістрат —
Волокитник, бюрократ,
Злісний злодій, казнокрад,
Що й сам чорт йому — не брат.
Хитрий, підлий і облесний,
Неправдивий і нечесний,
І хабарник просто жах!
Ми давно з ним на ножах...
— Ах!
Розтрата
Не у цього Калістрата?
Гм! Так я ж хотів сказати:
Всяке теревенять люди,
Та в словах тих більш облуди
Аніж правди. Заздрість часом
В нас мішає воду з квасом:
І погане вихваляє,
А щось справді добре — лає.
Я ж постійно з Калістратом
Так живу, як з рідним братом.
Друг йому я на весь світ.
Така дружба — дефі...
— Цить!!!