Микола Шапошник

Ще не получила

Прибіг Вадим до Олега,
Потилицю чуха:
— Хоч вір не вір, а Марина,
Моя жінка, шлюха!
Телеграму я ударив,
Що вернуся вранці.
Приїжджаю і що бачу?
В Марини коханці!
Боже правий, люди милі!
От життя настало!
Тепер стільки правди в світі,
Як на кішці сала.
Не слід вірити нікому!
Вже й що рідне-враже!
Зажурився Вадим тяжко,
Перегодом й каже:
— Проте, може, і не шлюха
Моя жінка мила!
Може, вона телеграму
Ще не получила?!
Джерело:
Шапошник М. Д. Усмішки козака Мамая / Післямова авт. — К.: Преса України, 1997. — 32 с.