Костянтин Сергієнко

Трамвайна пригода

Пристає до моряка
П’яний у трамваї:
«Ей, кондукторе! — гука. —
Дай мені кви... кви... квитка!»
Той зиркнув на дивака
І відповідає:
«Не кондуктор я!..
                            Профан!..
Глянь ось на рукава:
Я, як бачиш, капітан.
Воджу пароплава!» —
«Тю! Я сів на пароплав?!.
Зупини!.. Благаю!» —
П’яний слізно заволав
И вискочив з трамвая.
Описав дугу круту,
Гепнувсь на платформі,
Лобом мацає плиту
Та й каже: «Все в нормі!..
Щастя, що зима давно
І замерзло море,
Бо пішов би я на дно.
Ото було б горе!..»
Сміх та й годі!..
                      Дивина!
З того дня
               п’яниця
Всі трамваї обмина:
Потонуть боїться.
Джерело:
Зачарковане коло. – Бібліотека «Перця», №305. – К:«Радянська Україна», 1985