Анатолій Прохоренко

Так навчили

Ходив Микола в школу,
Учився абияк.
Та батько вчив Миколу:
— Дарма, зійде і так.

По школі працювати
Повинен всяк юнак.
— Не надривайся! — мати
Синочка вчила так.

Майстри все нарікали:
Жене Микола брак.
Батьки ж синка втішали:
Не тільки в тебе так.

Пішов служить до війська,
Сумління ж ні на мак…
І знов батьківська «пісня»:
— Прослужиш, синку, й так.

Завів сім’ю Миколка
Й гуля, мов холостяк, —
Не може втять до толку,
Чом жінці все не так.

Любив поспать в охоту,
Поїсти добре всмак,
Не рвався до роботи —
Прожити можна й так.

Батьки старими стали,
Вже сил нема ніяк,
Миколку розшукали:
Мов, синку, так і так...

Твої ж ми тато й мама,
Вже тяжче й тяжче крок,
Поміг би нам з ділами —
Адже ти наш синок.

Потилицю почухав
Синочок-неборак,
Кашкет нап’яв на вуха:
— Дотягнете і так.
Джерело:
Посміємось разом: Гумор та сатира. Прохоренко А.Г., Страшенно О.І., Павліха І.В., Кириленко В.К., Назарук О.В., Костенко С.І., Береза Ю.П., Беляев Г.С., Шанін Ю.В., Прудовський В.Н., Старчевський Б.Г. — К.: Рад. письменник, 1991. — 318 с.