Анатолій Прохоренко

Остання баня

Вдалося фабриці одній
Вперед рвонути у змаганні.
Директор — радий, сам не свій! —
Пішов попаритись у бані.

І почалось. Тепер щодня
В парну ходив він до обіду.
Там банщик так попоганя,
Що весь рум’яним станеш з виду.

Обід. Спочинок. І — вперед.
До кабінету. За роботу.
Підлеглих всіх своїх збере
І банить... банить їх до поту.

Та «паролюба» підсікли
(На службі ж не бував він зрання), —
Таки в парній його знайшли, —
І то була остання баня.
Джерело:
Посміємось разом: Гумор та сатира. Прохоренко А.Г., Страшенно О.І., Павліха І.В., Кириленко В.К., Назарук О.В., Костенко С.І., Береза Ю.П., Беляев Г.С., Шанін Ю.В., Прудовський В.Н., Старчевський Б.Г. — К.: Рад. письменник, 1991. — 318 с.