— Мій уже не п’є в дві зміни, Тільки кожен день в ходу, Йде дивитися на ціни, Щоб впіймать собі балду. Зиркне бідний на «Смирнову», Кине оком на коньяк, Зареве, немов корова, Й почорніє, мов баняк. Потім (тільки по секрету) На колінах, мов старча, День стоїть біля портрета Леоніда Ілліча.
