Історію повідаю таку: Над річкою Стояло сонце в силі... Палило голови... І от на моріжку Два байкарі Зчепилися підпилі. — Баран! — Осел! Стилістику важку Полишили — І вдарилися в груди... Баран й Осел Паслись на моріжку, Шепнув вухань рогатому: — Ну й люди!
