Михайло Костів

Кожному — своє

— Повім тобі щиро,
Як брат каже брату,
Що книжку медичну
Не можу читати.
Бо оті хвороби,
Про які читаю,
У собі відразу
Всі геть відчуваю.

— А мене, Василю,
Інша мучить мука:
Я боюсь узяти
Карний кодекс в руки.
Статтю яку-небудь
Ледь зачну читати,
Як перед очима —
Вже залізні грати.