Анатолій Косматенко

Умови і натура

«Чого він злий такий, чого дражливий?
До всіх чіпляється, скрізь лається... Чого?
З ним просто розмовляти неможливо!» —
    Кажу про Чоловіка одного.
«Якби хоч день в його умовах пожили ви, —
Мені відказують, — були б ще гірш. Ого!»
«А що таке?» — «Кругом біда, кругом нестатки.
В квартирі тісно. Дітки, теща, тесть...
    Сердезі хоч галасвіт безоглядки,
А він тримається, сказать, на честь».
Минає час. В сердеги все в порядку,
    В сердеги все вже єсть:
    Копійка у кишені,
    Варене є й печене,
Квартира — не квартира: особняк!
    Де не обернеться — дурняк,
Куди не ткнеться — скрізь удача певна.
Змінивсь? Та де! Такий як був, скажений,
    Всіх одбрива. Колючий, мов їжак!

    Умови, брат, умови. Все то так.
    Та є ще, кажуть, — гени!