Колесо і Квадрат

Казало Колесо
                 Квадрату:
— Ти подивись на себе,
                                брате,
До чого ти неоковирний,
І взагалі неправомірний!
Це ж аномалія якась
Із нами поряд завелась!
Хоч так,
      хоч сяк
            тебе верти,
А в тебе скрізь —
             прямі кути.
Краси ні крихітки нема,
Кіптюжиш небо ти дарма.
А я,
   поглянь,
            на Місяць схоже,
А то й на Сонце навіть,
                              може!
Я скрізь —
       на «Волгах»,
                   «Жигулях»,
Мені відкрито всюди шлях:
Проспекти,
            Площі,
                   Магістралі,
І таке інше, і так далі.
Тебе ж пустити на дорогу —
Сам чорт злама з тобою ногу!

А згодом,
         вибігши на шлях,
Наткнулось Колесо на цвях,
Та й не змогло котитись далі...

* * *

Не додаватиму моралі,
Її без натяку збагне
Той,
   хто занадто кирпу гне.