Віталій Гунько

Подвоїли сторожу

— Чому це ти, Ільку, так дуже став ліниться? —
Насіла жінка на комірника, —
Було, додому ніс по півмішка пшениці,
А тут третина, як не чверть мішка. —
Ілько розгнівавсь: — Більше взять не можу,
Хоч як би там уже старавсь.
Причина та, що в нас
Подвоїли сторожу.
— І що? — ще більше жінка злиться: —
Ти про таке й не говори мені.
Раз ти вже взяв, яка тобі різниця
Чи в тебе півмішка, чи лиш на дні? —
Ілько й на цей раз витримав атаку стійко
І так дружині відповів:
— Так то ж раніш був на сторожі лиш один Матвійко,
Я з ним мішочок повний і ділив.
А зараз ще й Карпа до нас ввели у штати,
А як би там я не крутив в ці дні,
А треба і йому частину дати,
Отож третина й залишається мені.