Віталій Гунько

Куди впадає Волга

Може, чули, люди добрі,
Про шофера Брагу
І про те, яка пригода
Впала на біднягу.
Все з буфету починалось.
Як хильнув чарчину,
І, хоч його захитало,
Поліз у машину.
Їхав полем — ще нічого,
Хоч погано правив.
Але ось помчалась «волга»
Поміж верб над ставом.
Тут і сталася пригода, —
«волга» крутонула
Та й шубовснула у воду,
На дні потонула.
Відкачали Брагу зразу,
«волгу» з дна дістали,
Але Бразі з того часу
Спокою не стало.
Всі сміються, просто горе,
Кожен тепер знає, —
«Волга» вже тепер не в море,
В наш ставок впадає.
Джерело:
Ясні усмішки: збірник гумору і сатири. — Харків: Прапор, 1970. — 86 с.