Послав синка гулять на вулицю, А сам у кріслі задрімав. Тут жінка увійшла та тулиться І просить, щоб поцілував. Він враз поглянув обважніло І відповів: — Труди, труди... З таким нетерміновим ділом О сьомій завтра підійди.
