Степан Гриценко

Байки

Здорова критика

Байка

Коли настала повна тиша,
На землю впала глупа ніч,
Непоказна домашня Миша
Вела з котом душевну річ:
— Моя одверта буде мова,
Що ми не рівня — не біда!
Як кажуть, критика здорова
Немов цілюща та вода.
Тебе, Котяро, вигнать мало!
Було (я бачила не раз),
Як з кухні крав ти рибу й сало,
А всю вину складав на нас!
Іще скажу, що ти нахаба:
Нажрешся м'яса, бузувір,
І пухнеш в ліжку, поки баба
Тебе не вижене надвір.
Тебе, мурмило капловухе,
Всебічній критиці піддам:

Ти бовдур, телепень, макуха!
Ти не даєш спокою нам.

Кота критикувала Миша
Аж до досвітньої пори...
Кіт причаївся і не дише,
Терпляче жде... біля нори.
Джерело:
Степан Гриценко. Кіт і прогрес. – Бібліотека «Перця», №348. – К:«Радянська Україна», 1989