Степан Гриценко

Вегетаріанці

Коли стукнуло за двадцять —
Я почав голитись.
Справив доброго костюма
І зібравсь женитись.

Ось знайшлася й наречена —
Чарівна Оксанка.
— Тільки ж я, — вона говорить, —
Ве-ге-та-рі-ан-ка!

Хочеш стати чоловіком,
То із цього часу
Переходь на флорострави
Й забувай про м’ясо.

Від дієти отакої
Гнутимеш обіддя
Й будеш жити ізі мною
Цілих два століття.

— Згоден, люба! Хай так буде! —
Я махнув рукою. —
Буду їсти все, що скажеш,
Тільки стань жоною!

Відгуляли ми весілля.
Я, щоб не старіти,
На ніч їм петрушку з кропом,
Морквяні бісквіти.

Поїдаю за сніданком
Бараболі миску,
Уминаю хрін, цибулю,
Гарбузи й редиску.

Капустяні на олії
Їм делікатеси,
А в їдальні, як заскочу,
То беру біфштекси.

Якось я замовив шніцель,
Пироги й сметану.
Тільки сів до столу їсти,
Аж несе Оксану:

— А-а! Так це така дієта?
Довго жити хочеш?
— Це не м’ясо, — я трушуся, —
Перевірить можеш.

Ухопила вона шніцель
Й зникла за дверима...
Ба, вбігає скоро, водить
Радісно очима:

— Вибач, погарячкувала. —
Шніцель простягає:
— Їж мій любий, на здоров’я!
М’яса в нім немає.
Джерело:
Гриценко, С. П. На веселій хвилі / С. П. Гриценко. Гуморески ; Жарти ; Смішинки . — К. : Рад. письменник, 1973. — 59 с.