Степан Гриценко

Гордість фахівця

Завмаг із лікарем
Прийшли на іменини —
Й засиділись в знайомих край села...
Було за північ,
І сліпа стежина
Їх прямо до крамниці привела.

Освітлювала лампа електрична
Дубові двері з велетнем-замком.
А під дверима,
Розтягнувшись звично,
Дебелий сторож спав козацьким сном.

Завмага аж затіпало від злості,
Він в чорне небо дубельтівку звів,
І в мертвій тиші
Шарарахнув постріл,
А сторож ні гу-гу: лежав, хропів...

— Не збудите —
Стріляйте хоч з гармати! —
Завмагу лікар з гордістю сказав.
Це ж я, шановний, вашого Кіндрата
Півроку
Від безсоння лікував!
Джерело:
Степан Гриценко. Кіт і прогрес. – Бібліотека «Перця», №348. – К:«Радянська Україна», 1989