Степан Гриценко

Довголіття

Весілля золоте...
Довкруг зібрались друзі.
У зморщечках вона,
А він — мов дуб у лузі.

— Як збереглися ви? —
Запитують старого. —
Тож вам — вісімдесят,
А ви — козак, їй-богу!

— А тут секрет простий. —
Дідусь розправив груди.
Цікавитесь? Ну, що ж,
Приховувать не буду.

Відколи я привів
Мою любов до хати,
Ми прагли увесь час
Скандалів уникати.

Домовились: хто з нас
На сварку мову зводить,
То інший в цей момент
На вулицю виходить.

У цьому весь секрет.
Прожив, як бачте, тихо:
Півсотні років я...
Повітрям свіжим дихав!
Джерело:
Степан Гриценко. Кіт і прогрес. – Бібліотека «Перця», №348. – К:«Радянська Україна», 1989