Степан Гриценко

А все ж — зробив...

Повернулась з відпустки жона.
По кімнатах пройшлася мерщій.
І сплеснула руками вона:
— Що тут робиться, боженьку мій!..

Як поїхала я на курорт,
Ти щодня тут приводив дружків?..
Скрізь безладдя — злама ногу й чорт!
Хоч сьогодні б порядок навів...

В чоловіка урвався терпець:
— Ти мені дорікати облиш!
Фарбував я сьогодні стілець.
На якому ти зараз сидиш!..
Джерело:
Степан Гриценко. Кіт і прогрес. – Бібліотека «Перця», №348. – К:«Радянська Україна», 1989