Василь Голобородько

Нічна пригода

Вже десь опівночі брели
Два п’яних куми від Килини.
І тільки пісню затягли,
Як зникла враз земля під ними,
А їх обох (аж загуло)
Перевернуло, трусонуло...
А далі що і як було
Вони гаразд і не збагнули.
Аж ось Іван очима — блим!
А навкруги лиш небо й зорі.
Іван до кума: — Слухай, Клим!
Ну хто ж літає без моторів?
А ми з тобою летимо.
Вже зорі й місяць он під нами...
— Та це ж ми, куме, лежимо
В канаві догори ногами!