Микита Годованець

Зелений Осел

В торговиці хваливсь Осел Зелений:
    — Як б’ються покупці за мене!
    Ціна мені щораз росте...
    — А в мене, бач, не те. —
Сказав Осел-сусіда. — Зранку тут стою,
А й не питають про ціну мою... —
На обрії з’явились хмари чорні,
    Вітрець подув з-за гір.
        Осел моторний
На хмари кидає тривожний зір.
— Тривожишся? — пита Осел звичайний.
— Ох, не питай! В нас вадум тайний:
Я — крашений. Як дощик лупоне, —
Ніхто не візьме і дарма мене.

В нас є... Ну, не осли, а люди:
Його покрасять — він ціни набуде,
    А потім ночі й дні
    Остерігатись буде —
    Не впасти б у ціні.
1964
Джерело:
Микита Годованець. Байки / Упоряд. А.М. Годованець ; Вступ.ст. Віктор Трохимович Косяченко . — Київ : Дніпро, 1983 . — 199 с.