Микита Годованець

Засуха в роті

Мартин жагою на жнивах горів.
Затерп язик, не змочений у слині.
— Чого там горювать? — сказали жниварі. —
Он джерело холодне при долині —
    Піди нагнись і пий! —
        Мартин товстий,
    Постоявши при джерелі,
Бреде назад, чорніший чорної ріллі.
Питаються його: — Попив, Мартине?
— Еге, «попив»! Знать, доведеться гинуть:
Вода — як лід, кипить,
Та з джерела попить —
Прийшлось би гнуть хребта,
А в мене, бачите ж, комплекція не та!

Читців частенько можна стріти:
Не хочуть думати, чуттям горіти,
Немов Мартин той, не нагнуть чола,
Щоб з мудрого напитись джерела.
1957