Як вони вола ділили

    Лев, Вовк, Ведмідь, Лисиця
    Зійшлись волом ділиться.
— Діли! — Ведмедю каже Лев. — Діли!
І нас ти правдолюб. Твій фах — воли.
— І поділю! — реве Ведмідь мудрящий. —
По чверті кожному, чого ще краще? —
Та Лева план такий не вдоволив:
    — Не те!.. А як би Вовк ділив?
    — Шматок найбільший, найсмачніший
Тобі, бо ти найдужчий, найславніший.
    А стегна ці пісненькі —
    Мені й Кумі миленькій...
— Геть Вовка! Геть! Ні правди, ні ума!
    Що скаже дорога Кума? —
    Кума володарю чолом:
    — Отак поділимось волом:
    Задок візьму собі,
    А рошту, царю наш, тобі!.. —
    Лев посміхнувсь, Вола понюхав
        І дорогу Куму
        Під шийкою почухав:
        — Хай! Бути по сьому!

Ти не піддобрюйсь, но хвали,
    А по-лисичому діли!
Тебе тоді охоче будуть слухать,
Під шийкою ласкаво чухать.