Лев, Вовк, Ведмідь, Лисиця Зійшлись волом ділиться. — Діли! — Ведмедю каже Лев. — Діли! І нас ти правдолюб. Твій фах — воли. — І поділю! — реве Ведмідь мудрящий. — По чверті кожному, чого ще краще? — Та Лева план такий не вдоволив: — Не те!.. А як би Вовк ділив? — Шматок найбільший, найсмачніший Тобі, бо ти найдужчий, найславніший. А стегна ці пісненькі — Мені й Кумі миленькій... — Геть Вовка! Геть! Ні правди, ні ума! Що скаже дорога Кума? — Кума володарю чолом: — Отак поділимось волом: Задок візьму собі, А рошту, царю наш, тобі!.. — Лев посміхнувсь, Вола понюхав І дорогу Куму Під шийкою почухав: — Хай! Бути по сьому! Ти не піддобрюйсь, но хвали, А по-лисичому діли! Тебе тоді охоче будуть слухать, Під шийкою ласкаво чухать.1956