Микита Годованець

Яблуня

Ів. Ів. Майку
Сосна, що поруч Яблуні росла край саду, Питає Яблуню крислату: — Чи зустрічався хто тобі в житті, Про кого бережеш чуття святі? — Сказала Яблуня: — Сусідко мила! Охоче я скажу, Про кого спогади у серці бережу, Які я все життя любила: Нехай благословенна буде та рука Садівника, Яка Мене, зелену дичку, нащепила! Якщо мої плоди, медові та іскристі, Цінуються людьми, як перли чисті, Якщо народові даю користь яку — Вся честь тому садівнику! Навчителю! Це ти Мене підтримав, юнака, Коли схибнулась кладочка хитка, Щоб я не впав із висоти В бурхливу воду; Ти показав стежки, якими йти Служить народу.
1956
Джерело:
Микита Годованець. Байки / Упоряд. А.М. Годованець ; Вступ.ст. Віктор Трохимович Косяченко . — Київ : Дніпро, 1983 . — 199 с.