Узявши шефство над садком,
Івась обравсь садівником:
Скрізь по гіллі, де нижче,
Нещадно гусінь нищить.
Аж гляне: гусінь завмира,
Вгортається, лежить без руху.
Поймає радість школяра.
Івась до хати заліта щодуху:
— Танцюй, татусю! Переміг!
Вже на лопатки ворог ліг!
— Зарані тішишся, синочку милий:
То ворог затаївсь і набирає сили.
Заводь і танці, і пісні,
Коли згорить він на вогні!
Як ворог стишиться в покорі,—
Не здався він: нове готує горе.
1963